пʼятниця, 26 серпня 2016 р.

3 факти про Нараду Послів в МЗС України

Нарада послів 2016: пріоритети української дипслужби, місія МЗС, розвиток публічної дипломатії та найцікавіші моменти behind the scenes.



Що таке нарада послів? 

Це коли посли з усього світу з’їжджаються в Київ, щоб отримати вказівки та настанови від Президента, Прем’єр-міністра та Міністра закордонних справ, а також скоординувати дії та плани на майбутнє. 


Цього року, 22–24 серпня, вперше після Революції Гідності більше 70 керівників українських дипустанов зібралися в Києві, щоб «звірити годинники» та окреслити коло завдань української дипломатії на найближчу перспективу.

У рамках Наради українські посли зустрілися з Президентом Петром Порошенком, Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, керівництвом МЗС, Головою Верховної Ради Андрієм Парубієм, Віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванною Климпуш-Цинцадзе , першим заступником Міністра фінансів Оксаною Маркаровою, заступником Міністра економічного розвитку і торгівлі Наталею Микольською, представниками Міністерства оборони, інших міністерств та відомств, народними депутатами, бізнесменами, членами Світового Конгресу Українців, спеціалістами медіа-ринку та експертами у сфері культурної дипломатії.


Президент України Петро Порошенко наголосив: “наша дипломатія працює в режимі воєнного часу. Понад два роки українські дипломати виконують завдання щодо наближення вирішення питання російської агресії на сході і незаконної анексії Криму політико-дипломатичним шляхом.”


До речі, цього року вперше за весь час проведення Наради перед послами виступив Президент іншої держави — Президент Республіки Польща Анджей Дуда. 



1. Президент, Прем’єр-міністр, Голова Верховної Ради та Міністр закордонних справ окреслили три головні пріоритети української дипломатичної служби.



Беззаперечним пріоритетом залишається протидія російській агресії і відновлення територіальної цілісності України. 

Під час наради були визначені основні напрями роботи з міжнародною спільнотою для:
  • консолідованої протидії агресії Росії на Донбасі та в окупованому Криму;
  • неухильного дотримання політики невизнання анексії Криму та деокупації півострова і Донбасу;
  • збереження політичного та санкційного тиску на агресора.
Під час відкриття Наради Павло Клімкін наголосив: “Щодня запитуйте себе в посольствах — що ще я маю зробити для подолання російської агресії? Це головний пріоритет.”


Другий пріоритет — сприяння проведенню реформ та інтеграція до європейських і євроатлантичних структур. 




Захист громадян України за кордоном є нашим постійним пріоритетом. 

За останній час МЗС запустило кардинальну реформу консульських послуг. Через російську агресію у нас з’явилася нова надважлива задача — звільняти наших громадян — політичних в’язнів та заручників кремлівської влади.


2. Павло Клімкін вперше визначив місію МЗС: представляти, сприяти, захищати.





Представляти державу та державні інтереси. У двосторонньому та багатосторонньому форматі. У цьому, начебто, нема нічого нового. Але в умовах збройної агресії міжнародна коаліція на підтримку України може зберегти життя наших хлопців на фронті і мирних жителів по всій Україні. І саме дипломати можуть зробити вирішальний внесок у відновлення суверенітету України у її міжнародно визнаних кордонах.



Сприяти реформам в Україні і українському бізнесу на зовнішніх ринках. Йдеться, насамперед, про стратегічні українські інвестиції за кордон та масштабні проекти. Йдеться також і про залучення міжнародних інвестицій з тим, щоб українська економіка була конкурентоспроможною.




Захищати українських громадян. Кожен громадянин України має бути певен, що у скрутній ситуації за кордоном він звернеться до наших дипломатичних та консульських установ і відчує себе на українському клаптику землі у будівлі під українським прапором і під захистом українських дипломатів.


Павло Клімкін: українська дипломатія має стати дипломатією прогресу.


3. #НарадаПослів 2016 не була традиційною. Керівництво МЗС, посли та гості Наради говорили про публічну дипломатію та сучасні комунікації.




Політичний директор МЗС Олексій Макеєв: Традиційна дипломатія має доповнюватися використанням нових медіа. Кожне посольство має розповідати про Україну мовою культури”.

Під час наради було акредитовано більше 100 представників ЗМІ, організовані інтерв’ю та прес-клуби керівництва МЗС та послів. 






23 серпня, у День Державного Прапора України біля МЗС було урочисто піднято український прапор.



Ще одна новація цьогорічної Наради -українські посли та посли іноземних держав в Україні мали змогу поспілкуватися один з одним під час прийняття з нагоди Дня Незалежності. 



Наліпки, щоб посли мали змогу краще познайомитися один з одним

Посол України в Словенії Михайло Бродович та Посол Словенії в Україні Наташа Прах

Дипломатія — це велика сім’я. Посол США в Україні Марі Йованович з мамою

Під час Наради українські посли записали креативне привітання Україні та українцям до Дня Прапора та Дня Незалежності. 


Найцікавіші моменти behind the scenes

Активна робота в соцмережах та розвиток digital diplomacy — важливий напрям роботи Міністерства. Дипломати відслідковують тренди в соцмережах і під час Наради не обійшлося, звичайно ж, без селфі :) 






Відео-звіт першого дня роботи послів та гостей Наради: тематичні сесії, дискусії, спілкування зі ЗМІ та багато іншого. 


Репортаж “Громадського телебачення” про Нараду послів 2016: 




субота, 2 липня 2016 р.

Чим Україна та Європа можуть поділитися одна з одною? #BeEuropean


Автор блогу — Світлана Патра, переможниця проекту ‪#‎BeEuropean



Коли я вирішила взяти участь у проекті #BeEuropean і написала конкурсний пост, я почала знайомство із дописами інших учасників проекту. Кожен з учасників проекту розповідав, що для нього означає бути європейцем. 


 Якщо коротко підсумувати усе опубліковане за час проекту #BeEuropean, то для українця «бути європейцем» - це: шанобливо ставитися до природи та місця, де ти живеш; інтегруючись у міжнародну спільноту, зберігати свою національну самобутність. #BeEuropean — це шанувати інші народи та культури; поважати права інших, незалежно від стану здоров’я, віросповідання, сексуальної орієнтації тощо. «Бути європейцем» — бути відповідальним за своє життя; любити свою працю і мати до неї творчий підхід. «Бути європейцем» — означає, шанувати минуле і водночас, бути відкритим для нового; завжди прагнути кращого і розвиватися. #BeEuropean — це щасливе дитинство і спокійна старість. «Бути європейцем» — це, найголовніше, бути людиною. Людиною, котра поважає себе та інших; живе так, як хоче, а не на показ; бореться за свої права і водночас, якісно виконує свої обов’язки.

У багатьох постах було описано досвід зустрічі з Європою не на шпальтах газет чи екранах телевізора/комп’ютера, а, як то кажуть, наживо. І з цих зустрічей я, власне, зрозуміла остаточно, чим корисним Європа може поділитися з Україною.


Це, насамперед — досвід інтеграції людей з інвалідністю в соціум. Історія про те, як у міланському музеї шість(!) працівників музею вирішували проблему одного(!) відвідувача на візку і таки допомогли людині потрапити у недоступну частину музею та побачити омріяну скульптуру, викликає повагу! Ще один приклад — в одному з європейських міст ремонтують дорогу і, щоб не створювати незручностей для людей на візках, поставили тимчасовий пандус біля місця ремонту. А розкидний пандус в магазині як реакція на відвідини людиною на візку — це просто неймовірно! Дуже хочу таке в Україні!


 Або, наприклад, колишній безхатченко з Берліна. Він зрозумів, що свого часу діяв неправильно, тому опинився у скрутному становищі. Коли випала нагода становище поліпшити, чоловік не втратив шанс. І, що найприємніше, той шанс йому надало саме суспільство в особі відповідних служб. Тепер чоловік проводить екскурсії. І знову ж — дуже хочу таке в Україні! Щоб люди, котрі потрапили в скрутні життєві обставини, а після — зрозуміли, що діють неправильно, не поринали у безвихідь і не зневірювалися в людях та суспільстві.


 Ще один позитивний приклад, який нам конче необхідно перейняти — повага до людини з боку місцевої влади, ініціативність тієї влади. Як у Португалії, де в одному із міст мерія організовує літні табори для дітей та літніх людей, а також — людей з інвалідністю. І це чудово, адже таким чином працездатні громадяни можуть зосередитися власне на трудовій діяльності та не перейматися через дитину або родича, якому потрібен догляд.


 Хотілося б також сказати про ініціативність. Можна битися головою об стіну чиновницької байдужості, сперечатися. А можна, наприклад, законним шляхом обійти цю саму стіну, як зробили у Литві батьки — опоненти вакцинації. Вони, разом з іншими небайдужими, самостійно створили такий собі «лісовий дитячий садок». Не відомо, чи відмова від вакцинації стала поштовхом до створення садочка, але пошук альтернативи конфлікту дійсно викликає повагу.


І наостанок, хотілося б, щоб українці були більш розсудливими. Щоб, коли обрали шлях розвитку, ішли ним і не збивалися на манівці обіцянок та популізму.

Проект #BeEuropean назвав своїх переможців — ними стала я і журналістка з Енергодара Запорізької області Анна Скороспєлова. 



Кульмінацією цього чудового проекту було нагородження у стінах Верховної Ради України. Скажу відверто — дещо хвилювалася, але я пишалася і зараз пишаюся! Пишаюсь тим, що мене, як представника українського народу, почули і ще почують у Європі. 


Пан Андрій Пленкович — дуже приязна і добра людина, великий друг України. Він та інші учасники церемонії нагородження — прес-секретар Представництва ЄС в Україні Давід Стулік, народний депутат Марія Іонова, політичний директор МЗС Олексій Макєєв, представник Радіо ЄС Роман Давидов, привітав нас із Анною з перемогою. Звучали підбадьорливі та вітальні слова. Говорили і ми — дякували організаторам. Я, крім всього іншого, подякувала за неймовірну можливість відкрити Європу для себе і себе для Європи.




Дорогою до Верховної Ради України, де я мала отримати свою нагороду, я думала — а чим таким неймовірно-корисним Україна може поділитися з Європою?

Ми, українці, дуже щирі, відверті (іноді аж занадто), відкриті для нового досвіду. У нас є багато того, про що розвинений цивілізований Захід вже забув. А волонтерський рух останніх років в Україні, упевнена — увійде не лише у нашу, а і світову історію!

Що може дати Україна світові?


Родинні цінності. Коли родина — тато, мама, діти — як одне ціле. Разом живуть, розвиваються, діляться досвідом, а, головне, відповідально ставляться не тільки до своєї долі, а й до долі своїх дітей чи батьків. Разом борються за незалежність своєї держави, як,наприклад, Оксана Радушинська та її батьки, котрі допомагають їй, дівчині, що послуговується інвалідним візком, здійснювати волонтерську діяльність у зоні Антитерористичної операції на сході України, на Донбасі, і підтримувати українських вояків.

Безмежну повагу до жінки-матері. Образ МАТЕРІ оспіваний у віршах і піснях українців як образ-символ життя, мудрості, захисту, незрадливої любові. Як тут не згадати безсмертні рядки Андрія Малишка з його «Пісні про рушник» — своєрідного гімну (українською — славень) Матері:
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
 І зелені луги, й солов’їні гаї,
 І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
 І засмучені очі хороші твої.


Таланти України. Це і наші співочі традиції, що йдуть із глибини віків до нинішніх часів. Наш народ надзвичайно співочий, здатний у пісню вкласти душу. Виступи українських артистів на міжнародних конкурсах і фестивалях тільки підтверджують цей факт. Останній красномовний приклад — це перемога нашої Джамали на Пісенному конкурсі «Євробачення-2016». А неймовірної краси вишивка, де закодовано духовні символи українського народу. Українці бачать красу всюди, де тільки не опиняються. Українці творять красу в усьому, навіть у такій тривіальній справі, як куховарство та домашнє господарство загалом. Наші рушники, петриківський розпис — усієї краси, яку створюють і дарують українці — не перелічити.

Українці прагнуть зберегти в постмодерному уніфікованому світі свою культуру, мову, самобутність. Адже світ наш гармонійний тільки тоді, коли в ньому панує різноманітність. Розмаїття культур, мов, самобутностей — це ідеальний рецепт гармонії світу. Адже коли людина пізнає культуру свого народу і знайомиться з іншими культурами — їй ніколи не спаде на думку допустити дискримінацію щодо інших як у своїй діяльності, так і у роботі владних структур.

І нам, і європейцям, потрібно знайти у собі та одне в одному отой необхідний баланс Розуму (розсудливості, реального погляду на життя, здорової критики) та Серця (відчайдушності, мрійливості, невичерпного оптимізму). У нас насправді дуже багато роботи. І я бажаю в цій роботі успіхів усім: і Україні, і Європі.

А ще — я щиро хочу подякувати усім людям, котрі долучилися до організації проекту #BeEuropean — координатору проекту Тамарі Черпаковій за добрі поради та чудову новину; євродепутату Андрію Пленковичу за неймовірний шанс побачити Брюссель; Народному депутату України Марії Іоновій за приємний сюрприз, що, упевнена, додасть яскравих і смачних барв до майбутньої поїздки. А також — усій команді організаторів проекту #BeEuropean — Міністерства закордонних справ України; Представництва ЄС в Україні; Радіостанції “Радіо ЄС. Європейська станція” та Інтернет-видання “Європейська правда”.

Дуже чекаю майбутню подорож до Брюсселю. Неймовірно кортить прогулятися його вулицями, спробувати славнозвісний бельгійський шоколад, випити кави і — достойно показати себе, представити Україну в Брюсселі. А ще — мрію, щоб як найшвидше Україна та Європа жили у мирі та добробуті.


пʼятниця, 10 червня 2016 р.

‪#‎UkraineNewsAlert‬ RUSSIA AND ITS PROXIES KEEP ON VIOLATING MINSK AGREEMENTS

Number of ceasefire violations in Donbas remains unacceptably high. Over the past month the combined Russian-separatist forces have been persistently violating arrangements on full and comprehensive ceasefire as well as infringing all their commitments under the Minsk Agreements.


May was overshadowed with the highest toll of casualties among Ukrainian servicemen since August 2015. 28 soldiers were killed and 96 were wounded.

 In addition to shellings and provocations, Russian-separatist forces intensified their subversive activities, attacking Ukrainian positions and mining the roads.


On the night of 29 May 2016, in militant-controlled village of Mineralne (Donetsk region) an OSCE SMM UAV spotted two 152 mm caliber howitzers "Akatsiya", firing in the direction of Avdiyivka and hitting close to the location of the monitors. The SMM also continues reporting heavy jamming of its UAVs over the occupied territories.
The uncontrolled border remains a critical impediment to the de-escalation as Russia continues sending its weaponry, regular troops and mercenaries to Donbas. On 30 May 2016, Ukrainian servicemen, fighting back an attack by terrorist subversive group, seized a modern infantry flame-thrower MRO-A, used by the Russian Armed Forces since 2003. 



On 27 May – 3 June 2016, Russia supplied through the uncontrolled sections of the Ukrainian state border to Donbas nearly 2500 tons of fuel, more than 160 tons of ammunition, 9 MLRS "Grad", 2 self-propelled artillery systems "Akatsiya", 36 "T-72" tanks and 6 armored vehicles.

Establishing a sustainable ceasefire and comprehensive security remains a basic precondition for progress on other aspects of the Minsk agreements.
Ukraine urges Russia to respect its commitments under international law, to stop its aggression against Ukraine and reverse the illegal occupation of the Autonomous Republic of Crimea along with the city of Sevastopol.

пʼятниця, 20 травня 2016 р.

Долучайтеся до проекту ‪#‎BeEuropean‬ та вигравайте подорож до Брюсселя!


Міністерство закордонних справ України, Представництво ЄС в Україні, “Європейська Правда” та Радіо ЄС запустили новий проект #BeEuropean.

Євроінтеграція — це набагато більше, ніж державна політика, тема для переговорів або комплексні реформи. Насамперед — це зміни у свідомості людей.

Час обмінятися думками та враженнями: що особисто для Вас означає фраза “бути європейцем”?

Адже європейці дуже різні! І це підтверджує слоган ЄС: “Єдність у різноманітності”.

В рамках нашого нового проекту ви дізнаєтеся як живуть, працюють та відпочивають в країнах Європи, з яких звичок та правил складається буденне життя європейця. Ми розповімо вам цікаві факти про європейські країни та сподіваємося, що ці історії стануть натхненням для кожного з нас.

Пропонуємо всім нашим читачам приєднатися до проекту та розповісти свої історії, які б проілюстрували, що для кожного з нас означає #BeEuropean! 


Напишіть, що вас найбільше здивувало та вразило в країнах Європи, поділіться власним досвідом волонтерства, здорового способу життя або будь-чим іншим, що, на вашу думку, є гарним прикладом того, як бути європейцем!

Публікуйте свої історії під хештегом #BeEuropean на Фейсбуці та у Твіттері, додавайте яскраві фото або відео та обов’язково робіть у Фейсбуці тег @Міністерство закордонних справ України / MFA of Ukraine, щоб ми побачили ваш пост.

Давайте заохочувати один одного робити корисні та добрі справи!

Що означає бути європейцем для Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна: 


Переглянути всі дописи учасників кампанії ми можете на сторінці МЗС у Storify.

Щодня на сторінках МЗС у Фейсбуці та Твіттері публікуються матеріали про те, що означає #BeEuropean в різних європейських країнах.

Щодня о 8:45, 14:15 та 16:45 ви зможете почути цікаві факти #BeEuropean, а також щогодини думки пересічних та відомих людей в рамках нашої кампанії на Радіо ЄС — Європейська Станція. Також у будь-який час всі факти та Ваші дописи доступні на сайті “Європейської правди”.

А для найяскравіших історій ми підготували особливий сюрприз! Їхні автори отримають шанс відвідати Брюссель! На Вас чекають відвідини Представництва України при ЄС, а також екскурсія до Європейського парламенту. Переможців визначатимуть організатори проекту.





Факти #BeEuropean, які вже були оприлюднені в рамках проекту можна переглянути за посиланням: https://goo.gl/O6onq4

Долучайтеся до нашої кампанії та #BeEuropean :)

понеділок, 9 травня 2016 р.

Fighting for lives.Win peace, not war.

The Netherlands were one of the first countries who were divided and occupied by Nazi Germany. About 2,000 Dutch officers of Royal Army were taken as prisoners of war and sent to a POW camp in Stanislav (now it’s Ivano-Frankivsk city, Ukraine).
During an evacuation several groups of Dutch prisoners planned their escape. Two officers Joop J. Singor and Syp van der Pol made their way to freedom by crawling under the stage of the camp’s theater.
Two other groups of escapees, among them Edward J.C. van Hootegem, Kees Harteveld, Harm Lieneman, Piet de Ruijter, Frans J.G. Brackel, Leen A.D. Kranenburg, Johannes Adolfbaron Bentinck and Geert G.C. Bijl de Vroe successfully jumped off a moving train as it pulled out of Stanislav.
After escaping, the Dutch officers went towards the Carpathians to Hungary. During their travels in western Ukraine they were found by members of the Ukrainian Insurgent Army (UPA). The UPA was informed by the local people about the fugitives. While Ukrainian partisans were observing the Dutch officers, moving from one farmhouse to another, they tried to establish their real identities.
The risks to the UPA for providing assistance were high. There was a constant threat of running into Germans, who were patrolling the main thoroughfares. There were also risks associated with survival during the dangerous journey through the mountains in the middle of a snowy winter.
Lt. Gen. Edward J. C. van Hootegem: “Our experience was certainly not devoid of humour for, whatever the circumstances, a Galician retains his easygoing nature and relaxed attitude.”
UPA leaders provided temporary shelters for the Dutch officers in Ukrainian villages. Later they transported them safely to the Hungarian border. The route to Hungary and the transfer of Dutch officers there were thoroughly planned by the UPA.
Then, on returning home, the 10 officers continued to serve and became part of the military leadership of the Netherlands.


A lot of Ukrainians saved Jewish people during the Holocaust. As for the year of 2014, Ukraine was the 4th in the Yad Vashem list, which included 2,472 Ukrainians as Righteous Among the Nations.
The Jewish community calls this man “a saint”. The Metropolitan of the Ukrainian Greek Catholic Church Andriy Sheptytskyi and his brother Clement during the Holocaust harbored and assisted Jews suffered from German genocide operations.
A rescue operation of nearly 200 Jewish children organized by him is unique in the history of the World War II.
The mechanism of mass extermination of Jews was exercised by Nazis from the very first days of occupation in Galicia. Metropolitan Andriy Sheptytsky created in the Lviv St. George cathedral a group of reliable people: priests, laymen and monks, who was organizing a harboring of Jews. So within the church structure a secret unit aimed at protection, hiding and safe border transfer of Jews to Romanian and Hungarian zones of occupation was formed.
Moreover, Sheptitsky publicly appealed to the clergymen and religious persons with a message of solidarity with Jews. In conditions of anti-Semitic propaganda it was almost the only available way of direct impact on people. And it was really effective.

There are numerous facts of harboring Jews by Ukrainians during the Holocaust. Usually, the best option for saving Jews and their own lives (after all, helping Jewish families was severely punished) was a "legalization" of representatives of the Jewish community.
To take a baptism was one of the ways of such "legalization". Thus, the mayor of Kremenchug Mr.Verhovsky built barracks in the suburbs and settled there over a thousand Jews. Some of them were baptized and received Christian names.
Another Righteous Ukrainian was a wellknown Greek Catholic priest Omelian Kovch. During the German occupation of Western Ukraine trying to save Jews from extermination, Kovch baptized them and issued them baptism certificates, despite the ban of the occupation authorities. Totally, he issued more than 600 certificates of baptism.
Sometimes, Ukrainians married Jews in order to save their lives. People also gave their own documents to Jews to conceal their origin.

There is a wall in the French city Arras well known as the monument to 218 patriots from various towns and Resistance Groups who were shot in the ditches of the citadel by the German occupiers between 1941 and 1944. There is a name of Vasyl Poric, Ukrainian who became the National Hero of France.
Vasyl Poric came to France in 1942 among the hundreds of prisoners who were brought by Nazi Germany to the Beaumont-en-Artois Camp in the northern France. Not being able to fight against the Nazis on the front line, Vasyl Poric took charge of the resistance movement. Such resistance groups used all opportunities to commit sabotage against the enemies. They damaged expensive and rare equipment, destroyed troop trains with coal and armament.
Activities of Poric’s resistance movement was so significant that after the end of war Ukrainian was awarded with the title of the National Hero of France.

Mutual assistance between Ukrainians and Poles existed even in the most complicated periods of relations between the two nations. We can continue never-ending historical disputes on the events of the past, but those who survived that days have nothing to divide. The facts of heroic rescue truly unite many Ukrainian and Polish families even today.
Entire cities in Poland owe to Ukrainian military their salvation from certain death.
In 1944, retreating Nazis prepared a plan and started to seed Krakow with mines. Vehicles and industrial facilities had been mined first. Mines were deployed in historic city center also. Scouts led by Ukrainians Evugen Berezniak from Dnipropetrovsk and Alexey Shapovalov from Kirovograd got information about the plan. Berezniak commanded the reconnaissance group “Holos” (Voice), which spent 156 days behind the enemy line and had entirely explored Krakow. The collected information about the disposition of the Nazi armies, corps and divisions was transferred to the headquarters of the 1st Ukrainian Front. Due to this data mine-pickers promptly demined the explosives and the city of Krakow was saved.

четвер, 28 квітня 2016 р.

10 ФАКТІВ, ЯКІ ВИ МАЄТЕ ЗНАТИ ПРО БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ З ЄС



1. 20 КВІТНЯ 2016 РОКУ ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ ВНЕСЛА НА РОЗГЛЯД РАДИ ЄС ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ЗАКОНОДАВЧУ ПРОПОЗИЦІЮ ПРО ВКЛЮЧЕННЯ УКРАЇНИ ДО ПЕРЕЛІКУ КРАЇН, ГРОМАДЯНИ ЯКИХ НЕ ПОТРЕБУЮТЬ ВІЗ ДЛЯ КОРОТКОСТРОКОВИХ (ДО 90 ДНІВ) ПОЇЗДОК ДО ДЕРЖАВ-УЧАСНИЦЬ ШЕНГЕНСЬКОЇ УГОДИ. ЩО ДАЛІ?

Після внесення Європейською Комісією законодавчої пропозиції про запровадження безвізового режиму для громадян України, ця пропозиція має бути схвалена Європейським Парламентом, а далі — Радою ЄС.

Рішення Європейського Парламенту має бути ухвалене простою більшістю голосів.
Радою ЄС законодавчі ініціативи Європейської Комісії схвалюються кваліфікованою більшістю — потрібно принаймні 55% держав-членів ЄС, які представляють не менше 65% населення ЄС.

Рішення набере чинності через 20 днів після публікації в «Офіційному журналі ЄС» (цей час є об’єктивно необхідним для повідомлення прикордонних служб держав-членів ЄС про запровадження безвізового режиму поїздок для громадян України).


2. КОЛИ ОЧІКУВАТИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЄС БЕЗВІЗОВОГО РЕЖИМУ ДЛЯ УКРАЇНИ?

Розраховуємо, що вже у 2016 році громадяни України зможуть їздити до держав-учасниць Шенгенської угоди без віз.


3. ЯКИМИ БУДУТЬ УМОВИ БЕЗВІЗОВОГО РЕЖИМУ ДЛЯ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ?

Безвізовий режим дозволятиме короткотермінове перебування в державах-членах ЄС (за виключенням Великобританії та Ірландії) та інших державах-учасницях Шенгенської угоди до 90 днів протягом 180 днів.

Контролювати кількість днів, які можна перебувати в рамках безвізового перебування можна за допомогою “шенгенського” калькулятора.

У разі, якщо вам необхідно перебувати в ЄС довше, вам треба буде оформити візу.
Безвізовий режим не даватиме права на проживання, працевлаштування, навчання в країнах ЄС.

4. ДО ЯКИХ КРАЇН ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ ЗМОЖУТЬ В’ЇЖДЖАТИ БЕЗ ВІЗ ПІСЛЯ ЗАПРОВАДЖЕННЯ БЕЗВІЗОВОГО РЕЖИМУ З ЄВРОСОЮЗОМ?

Після запровадження безвізового режиму громадяни України зможуть в’їжджати без віз до всіх держав-членів ЄС (за винятком Великобританії та Ірландії), а також до 4 держав-асоційованих учасниць Шенгенської угоди: Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії.

Отже, отримання візи не вимагатиметься під час поїздок до таких держав: Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Республіка Кіпр, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція.


5. ЩО БУДЕ ПОТРІБНО ДЛЯ ТОГО, ЩОБ СКОРИСТАТИСЬ ПРАВОМ БЕЗВІЗОВИХ ПОЇЗДОК ДО ШЕНГЕНСЬКОЇ ЗОНИ?

Для того, щоб скористатись правом безвізових поїздок до Шенгенської зони, потрібно оформити закордонний біометричний паспорт

Оформлення біометричного паспорта в Україні здійснюється підрозділами Державної міграційної служби України, а за кордоном — дипломатичними установами України.

Для здійснення подорожі у безвізовому режимі громадянин України має бути готовим до надання службовцям прикордонних служб європейських країн інформації, у тому числі документально підтвердженої, щодо мети поїздки, наявності місця проживання, достатніх фінансових засобів на запланований період перебування, а також підтвердження наміру повернутися в Україну (наприклад, зворотній квиток).

Громадянам України також необхідно буде придбати поліс медичного страхування та страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу (у разі подорожі автомобілем).


6. ЧИ МАЮТЬ ПРАВО ПРИКОРДОННІ СЛУЖБИ ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ ЄС ВІДМОВИТИ У В’ЇЗДІ ГРОМАДЯНАМ УКРАЇНИ ПІСЛЯ ЗАПРОВАДЖЕННЯ БЕЗВІЗОВОГО РЕЖИМУ?

Прикордонні служби можуть відмовити у в’їзді на територію відповідної країни у разі неможливості надання громадянином України інформації про мету в’їзду, відсутності фінансових засобів, у разі перебування такої особи у списку осіб, яким раніше заборонено в’їзд.

Досвід запровадження безвізового режиму з Молдовою засвідчив, що через неналежне виконання умов безвізового режиму окремими громадянами фіксуються непоодинокі випадки відмов у в’їзді на кордоні.

У разі відсутності документів, які належним чином підтверджують мету поїздки, прикордонні служби можуть вимагати додаткові документи. Саме тому рекомендуємо громадянам України обов’язково подбати про документи, які дозволять підтвердити мету поїздки.

7. ЧИ ЗМОЖУТЬ ГРОМАДЯНИ З ПАСПОРТАМИ СТАРОГО ЗРАЗКА (НЕ БІОМЕТРИЧНИМИ) В’ЇЖДЖАТИ ДО ШЕНГЕНСЬКОЇ ЗОНИ ПІСЛЯ ЗАПРОВАДЖЕННЯ БЕЗВІЗОВОГО РЕЖИМУ?

Так, громадяни, які мають дійсну шенгенську візу та дійсний закордонний паспорт старого зразка, зможуть в’їжджати на територію ЄС після запровадження безвізового режиму. 



8. ЧИ ПРИПИНЯТЬ СВОЄ ІСНУВАННЯ УГОДИ ПРО МАЛИЙ ПРИКОРДОННИЙ РУХ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА СУСІДНІМИ КРАЇНАМИ ПІСЛЯ ЗАПРОВАДЖЕННЯ БЕЗВІЗОВОГО РЕЖИМУ?

Запровадження безвізового режиму для короткотермінових поїздок громадян України не матиме впливу на порядок поїздок громадян України, який застосовується в рамках угод про малий прикордонний рух.

Угоди про малий прикордонний рух, укладені з Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією, застосовуватимуться і надалі.

9. ЯК ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЄС БЕЗВІЗОВОГО РЕЖИМУ ДЛЯ УКРАЇНИ СПРИЯТИМЕ ПОДАЛЬШІЙ ВІЗОВІЙ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ З ІНШИМИ КРАЇНАМИ?

Запровадження ЄС безвізового режиму для України свідчитиме про високу довіру держав-членів та інституцій ЄС до рівня безпеки документів, управління кордоном, запобігання нелегальній міграції, боротьбі з організованою злочинністю та забезпечення прав та свобод людини в Україні.

Це безумовний позитивний сигнал та аргумент для проведення переговорів про запровадження іншими країнами безвізового режиму для українських громадян.



10. ЯКІ ПОЗИТИВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЄС БЕЗВІЗОВОГО РЕЖИМУ?
  • Безвізовий режим — це відкриття ЄС для всіх українців. Він сприятиме росту мобільності та контактів за усіма напрямками: туризм, родинні зв’язки, бізнес, наукове співробітництво, міжкультурний діалог.
  • Безвізовий режим — це розвиток ділових контактів, необхідних для ефективного функціонування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС.
  • Безвізовий режим — зміцнення рівня довіри між прикордонними службами України та держав –членів ЄС, обмін оперативною інформацією, спільний аналіз ризиків.